виручити
Смотреть что такое "виручити" в других словарях:
виручити — див. виручати … Український тлумачний словник
виручити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
виручений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до виручити. 2) у знач. прикм. Одержаний від продажу чого небудь … Український тлумачний словник
виручення — я, с. Дія за знач. виручити … Український тлумачний словник
помагати — а/ю, а/єш, недок., помогти/, ожу/, о/жеш, док. 1) Подавати допомогу кому небудь, виконуючи допоміжну чи однакову з кимсь дію. || Подавати допомогу кому небудь, підтримуючи важкий тягар. || Подавати матеріальну допомогу комусь. || Полегшувати… … Український тлумачний словник
виручати — 1) = виручити (допомагати комусь у скрутному становищі), рятувати, вирятовувати, вирятувати, зарятовувати, зарятувати, у[в]рятовувати, [у]врятувати, визволяти, визволити, вибавляти, вибавити, виплутувати, виплутати 2) див. допомагати … Словник синонімів української мови
допомагати — допомогти (кому подавати матеріяльну, моральну тощо допомогу), помагати, помогти, сприяти, підтримувати, підтримати (кого), зараджувати, зарадити (кого, кому), підмагати, підмогти, підпомагати, підпомогти, спомагати, спомогти (кого), підпирати,… … Словник синонімів української мови
выбавити — бавлю, бавиш, Пн. 1. Виховати, вигодувати. Выбавила мі мамка сім сынів. 2. Виручити із небезпеки. Выбав го з біды, а він до тя не хлібом, але камньом … Словник лемківскої говірки
уторгувати — гую, гуєш, Пр. 1. Торгуючи, купити понижчій ціні, добитись нижчої ціни. 2. Виручити певну суму грошей за проданий товар … Словник лемківскої говірки
выбавити — 1. винянчити; 2. виручити з біди … Лемківський Словничок
